Побутові бензинові мотокоси. Чи можливо замінити їх акумуляторними? Частина ІІ. Greenworks 40V series

У попередній частині було написано про переваги класичних бензокос та їх порівняння із акумуляторною мотокосою Husqvarna-536LiRX. Як Ви бачите із заголовку цього допису, він буде присвячений акумуляторним багатофункціональним пристроям із 40V лінійки Greenworks Tools.
Greenworks можна охарактеризувати як утилітарний американський інструмент, подібний до старих родинних автомобілів Ford чи GMC.
Зокрема, Greenworks GD40BC (світлини 1 та 2) із родинними автомобілями вищезгаданих марок споріднює міцна конструкція, невибагливість, потужність, простота керування, порівняно невисока ціна ($ 370 за власноруч зібраний комплект із шестиамперним акумулятором та зарядним пристроєм) та прожерливість. На перший погляд це звичайна акумуляторна мотокоса із розбірною штангою, джерелом живлення у якій є фірмові Li-Ion акумулятори Greenworks G-Max 40V ємністю 2, 4 та 6 ампер-годин (не входять до комплекту, але їх можна підібрати під власні потреби). Сам акумулятор вставляється вертикально до відсіку за двигуном (світлина 2).
Двигун досить компактний, що дозволило розташувати його зверху і тим самим надійно захистити від вологи, вибитої з трави у процесі косіння, а його безщіткова конструкція дозволила підвищити вихідну потужність до 1,2 кВт, тим самим поставивши його на один щабель із двигуном Husqvarna-536LiRX.
Дивлячись на тендітність рукоятки з інтегрованою панеллю керування Greenworks GD40BC, важко повірити, що апарат без акумулятору важить 5,5 кг. Панель керування досить проста: ліва кнопка вмикає живлення, права кнопка підвищує потужність та швидкість обертання, а чотири контрольні світлодіоди інформують власника про роботу на повній потужності та розряд батареї (світлина 3). Цікаво, що контрольний світлодіод розрядженої батареї продубльований звуковим сигналом, який схожий на сигнал розрядженого телефону )))
Цікаво реалізована конструкція допоміжної кільцевої рукояті (світлина 4) дає власникові можливість точного косіння та за необхідності реалізувати ефект вибитої землі, якщо тримати косу не за круглу частину допоміжної рукояті, а за її бічний виступ. А розбірна конструкція штанги дозволяє легко транспортувати Greenworks GD40BC у будь-якому особистому чи громадському транспорті, а також заміняти косильну частину на інший сумісний аксесуар (про це трохи пізніше).
Вага мотокоси без батареї складає 5,5 кг (батарея на 4 ампер-години додає ще 1,3 кг, а батарея на 6 ампер-годин й взагалі 1,5 кг). Здавалося б, важкувато як для акумуляторної 40V мотокоси із розбірною штангою, але згадаємо, що це американський виріб. Обидві частини штанги виконані не з алюмінію, а з повноцінної збройної сталі із напиленням хрому, потужність двигуна на редуктор із косильним приладдям (шпулею із волосінню 1,6 — 2,0 мм або косильним ножем) передається за допомогою жорстких загартованих валів, які проходять через 8 антивібраційних втулок, а з'єднувальна муфта виконана також із повноцінної збройної сталі та має товщину стінок 5 мм. На моїй пам'яті це перша мотокоса із розбірною штангою, де проміжний з'єднувальний елемент міцніший за саму штангу та не потребує заміни на щось саморобне.
Автономність. На жаль, любов американців до важкої потужної техніки негативно позначилася на тривалості роботи Greenworks GD40BC. Зокрема, акумулятора на 4 ампер-години у режимі енергозбереження при роботі комплектною 2-мм волосінню у штатній шпулі або ножем вистачає на 30 хвилин; заміна косильної шпулі на універсальну хускварнівську та встановлення волосіні типу «кручений квадрат» завтовшки 1,6 мм дозволить працювати протягом 40 хвилин. Акумулятор ємністю 6 ампер-годин теж мало зарадить, збільшивши автономність до 50 та 70 хвилин відповідно. Натомість тривалість заряджання чимала: чотириамперний акумулятор заряджається за 2 години, а шестиамперний — за 3 години, і прискорити повне заряджання неможливо.
Щоправда, можливість встановлення інших сумісних насадок дещо компенсує низьку автономність. Так, на Greenworks GD40BC можна встановити насадку-повітродувку Greenworks Blower Attachment 500 CFM вартістю $ 70 (світлина 5), просто від'єднавши нижню штангу із редуктором та косильним приладдям (світлина 6). Повітродувка приводиться у дію штатним двигуном мотокоси та здатна видавати повітряний потік зі швидкістю 153 км/год (42,5 м/сек), що допоможе власнику здути зкошену траву із доріжок або землі. Щоправда, для створення такого потоку двигун мотокоси має працювати на повну потужність, що вдвічі скоротить автономність порівняно з екорежимом, але цього часу вистачить для обдуву 30 — 40 погонних метрів доріжки.

Побутові бензинові мотокоси. Чи можливо їх замінити акумуляторними? Частина І

Кожен, хто косить траву, час від часу постає перед рішенням придбання мотокоси або заміни існуючої зіпсованої мотокоси на щось новіше і під впливом сусідів та магазинів садової техніки обирає звичну бензинову мотокосу потужністю 0,8 — 3,3 кВт, тим самим прирікаючи себе на пошуки та купівлю автомобільного бензину АІ-92 чи АІ-95, якісного моторного мастила та приготуванням паливної суміші для двотактних бензинових двигунів протягом усього косильного сезону. Певною мірою ці незручності компенсуються мобільністю мотокоси, її здатністю працювати за будь-яких погодних умов, високою потужністю (у магазинах садової техніки найчастіше можна зустріти бензинові мотокоси потужністю 1,8 — 2,6 кВт, чого цілком достатньо для безперешкодного зрубування будь-якої трави та навіть спилювання молодого деревняку завтовшки до 20 мм) та доступною ціною (якісну напівпрофесійну бензинову мотокосу потужністю 2,0 — 2,6 кВт можна придбати за $ 100 — 220), але чимала вага таких агрегатів (8 — 10 кг у заправленому стані) вимагає від оператора розвинених м'язів плечей, спини та рук для роботи протягом 1,5 та більше годин; саме через велику вагу частина потенційних покупців бензинових мотокос купує легші (6 кг у заправленому стані) та слабші моделі (0,8 — 1,2 кВт). Така потужність не дозволяє косити високу та грубу тримісячну траву, але менша вага мотокоси дає можливість без перевтоми працювати нею частіше (1 — 2 рази на місяць) та довше. Деякі покупці мотокос обирають електричні мережеві апарати потужністю 1,2 — 2,0 кВт вартістю $ 65 — 80 виключно для догляду за прибудинковим газоном, але їхня мобільність обмежена довжиною мережевого подовжувача, а для безпечної роботи потрібна суха погода (дощові краплі при потраплянні на працюючий електродвигун спричиняють коротке замикання, яке є смертельним як для самого електродвигуна, так і для оператора електричної мотокоси). У той же час існують й акумуляторні мотокоси, які поєднують у собі потужність легких бензинових колег (1,2 — 1,6 кВт), проте важать значно менше (5,1 — 7 кг разом з акумулятором) та мають зменшений час роботи від одного заряду акумулятора (30 — 70 хвилин), і саме їх ми й обговоримо.
Husqvarna. Багато хто чув про цей шведський бренд надійної садової техніки, але не кожен наважується придбати щось із його асортименту (тример/мотокосу/звичайну газонокосарку/роботизовану газонокосарку/снігоприбирач) саме через чималу вартість виробів ($ 150 за "простенький" кіловатний чотиритактний бензиновий тример із гнучким валом); між тим саме цей бренд виправдовує кожен євроцент свого ціннику за рахунок ергономічності, надійності, економічності та малій вазі. Ба більше, саме Husqvarna виробляє акумуляторні мотокоси малої потужності (1,2 кВт, світлина 1) із електродвигуном, поміщеним у металевий водонепроникний корпус (світлини 3 та 4). Зображений апарат Husqvarna-536LiRX (вартість $ 364 — 445) живиться від Li-Ion акумулятора напругою 36V (не входить до комплекту, що дає можливість підібрати акумулятор ємністю 4,2 — 14,4 ампер-години та вартістю $ 206 — 1000 відповідно; також потрібно витратитися на зарядний пристрій Husqvarna QC330 вартістю $ 131, який завдяки фантастичному вихідному струму 9,1А заряджає компактний 4,2-амперний акумулятор за 28 — 30 хвилин, а великий ранцевий 14,4-амперний акумулятор за 96 — 100 хвилин. Ємності вищезгаданих акумуляторів при роботі на повну потужність вистачає на 35 та 120 хвилин відповідно або на 1 годину 20 хвилин та на 6 годин 50 хвилин із увімкненим режимом енергозбереження; цей режим вмикається кнопкою з літерою Е (світлина 2), дещо зменшує частоту обертів (а саме із 7000 до 5500 об/хв) та водночас збільшує крутний момент двигуна, дозволяючи щасливому власнику за допомогою комплектного 255-мм ножа легко зрубувати будь-які будяки та молоді 30-денні деревця або використовувати грубу 3-мм косильну волосінь замість комплектної 2-мм. Так-так, я знаю, що ви хочете довідатися про призначення третьої кнопки на панелі керування (світлина 2, кнопка "лівий розворот") 😉 Ця кнопка — ні що інше, як перемикач напрямку обертів двигуна та косильного приладдя. За замовчуванням двигун обертає шпулю чи ніж у цьому напрямку ◀️, але за потреби може крутити косильне приладдя й ось так ▶️, як у легкому електротримері. Таке напрочуд вдале поєднання характеристик (вага із 4,2-амперним акумулятором 5,1 кг, час автономної роботи 35 — 80 хвилин, час заряджання 28 — 30 хвилин, зміна напрямку обертання, відсутність редуктору та необхідності його змащування, зручний двуручний тримач велосипедного типу, нерозбірна штанга, повноцінний ранцевий пас у комплекті та всепогодний двигун) цілком виправдовують цінник базового комплекту у $ 701 — 782, який включає у себе мотокосу із кріпильно-косильною оснасткою, 4,2-амперний акумулятор та швидкісний зарядний пристрій; до того ж забезпечені та фізично сильні люди на кшталт успішних фермерів або заможних власників приватних будинків можуть собі дозволити викласти $ 1500 — 1580 за комплект із великим ранцевим 14,4-амперним акумулятором, який збільшить автономність із 1 години 20 хвилин до 6 годин 50 хвилин.

Lenovo Vibe P1m. Три роки після придбання

Даний апарат з'явився у нашій родині 8 березня 2017 року. За цей час він встиг чимало поподоружувати, зробити кілька десятків світлин та відеозаписів, довести високу загальну надійність, автономність, якість фронтальної п'ятимегапіксельної камери (моя літня аватарка та селфі з ХАЗу зроблені саме з її допомогою), попрацювати у якості мобільного диспетчерського радару, змінити захисне скло та власника (тепер ним користується моя мама 🙂).
На початку третього року експлуатації з'ясувалося, що Lenovo Vibe P1m легше працювати з однією SIM-карткою та карткою пам'яті — зокрема, підвищилася швидкість роботи; а після оновлення 18-місячної 4G сімки на новішу навіть покращився прийом мобільної мережі та 4G інтернету. Після чергового скидання налаштувань до заводських нарешті вдалося позбутися надокучливих щотижневих нагадувань про оновлення прошивки та отримати додаток Google Assistant (світлина 3). Щоправда, за це довелося пожертвувати 2 ГБ внутрішньої пам'яті (світлина 4), що скоротило показник потенційного довголіття аж на 8 років... але навіть при цьому апарат за умови своєчасних оновлень додатків здатен прожити 10 — 16 років.
Автономність. Вона рівнозалежна як від начиння гаджету, так і від власника, який визначає режим користування. На даний час Lenovo Vibe P1m легко витримує 6 — 7 днів користування у режимі «10 — 50 хвилин на перевірку оновлень та пошти + 3 — 4 години розмов із вимкненим екраном щодня» — і це за умови постійно увімкненого автоматичного регулювання яскравості підсвітки, що дає чимале навантаження на батарею ємністю 4000 mAh.
Тривалість заряджання після зміни власника дещо зросла, тому що ми не встигаємо підключити апарат до мережі із позначки 15% і він розряджається глибше — до 6-10%; кілька разів навіть доходило до аварійного вимкнення. На щастя, батарея це витримує, проте замість 2 годин 50 хвилин поточне заряджання комплектним зарядним пристроєм 5V/2A триває щонайменше 3 години 40 хвилин саме через глибше розрядження батареї.

Greta — 600ГЕ-09. Два роки без жодної проблеми

6 березня цього року нашій білосніжний красуні Greta — 600ГЕ-09 виповнилося два роки. Вона класифікується як доступна ($180) 60-см комбінована плита української розробки та виробництва із газовою варильною поверхнею (світлина 4) та електричною духовою шафою; задля її здешевшення конструкторам довелося пожертвувати як розмірами плити (60х50х85 см), так і технічним оснащенням (варильна поверхня не оснащена системою «газ-контроль», а духова шафа не оснащена грилем та таймером). Натомість плита отримала потужні газові конфорки (1х0,95 кВт, 2х1,7 кВт, 1х3,3 кВт) з електропідпалом (світлини 3 та 4), причому найпотужніша з них навіть не вітчизняна, а італійська та виконана як подвійна (світлини 4 та 5), електричну духовку з двома нагрівачами і надійним термостатом та зручну висувну шухляду для зберігання цілих наборів пателень.
Загальне враження від плити — вона зручна та безпечна. Щоправда, під час сезону загальної консервації доводиться мудрувати із об'ємом та розташуванням виварок (1х10 літрів + 1х40-45 літрів спереду або 3х20 літрів спереду та ззаду), а скляні двері духовки при її використанні розжарюються до тієї ж температури, яку ми виставили на терморегуляторі, але ці недоліки компенсуються зручністю поточного очищення плити, продуктивністю подвійної турбоконфорки (вона здатна розігріти 8 літрів води від кімнатної температури до 110°С лише за 15 — 25 хвилин або 35 літрів води від кімнатної температури до 95°С за 40 хвилин) та надійними чавунними решітками варильної поверхні.

Xiaomi Redmi Note 5 через півроку експлуатації

На початку цього березня минуло півроку після появи Xiaomi Redmi Note 5 у нашій родині. За цей час, як я й очікував, прийшло чергове оновлення версії прошивки (світлина 1) та принесло у апарат нову тему користувацького інтерфейсу (світлина 2) та оптимізацію автоматичного регулювання яскравості підсвічування у бік незначного збільшення яскравості, завдяки чому покращилася комфортність користування. На жаль, ця ж оновлена прошивка унеможливила спрощений вхід до додатку Instagram Mobile, і його довелося видалити. Також довелося відключити повноекранний режим відображення та повернутися до екранних сенсорних кнопок, щоб покращити адекватність реакції Xiaomi Redmi Note 5 на дії користувача. Інших недоліків немає 🙂

Моторизовані побутові снігоприбирачі. Вибір та особливості експлуатації

По мірі збільшення нашого віку нам стає дедалі важче очищувати доріжки після снігопаду за допомогою звичайної снігової лопати-шуфлі, і ми починаємо розмірковувати про будь-якого помічника, який розчистить засніжене подвір'я замість нас або з мінімумом нашої участі. Цікаво, що снігоприбирачів обох категорій можна як орендувати, так і придбати ))) Але у даній статті мова піде про моторизовані снігоприбирачі, які значно спростять процес нашого власноручного снігоприбирання. Ці снігоприбирачі діляться на дві категорії за типом двигуна (бензинові та електричні), а електричні, у свою чергу, налічують дві категорії за типом живлення (мережеві та акумуляторні) і дві вагові категорії (до 10 кг та до 20 кг). Єдина спільна риса цих єдиних за призначенням та таких різних агрегатів — наявність самохідних моделей, які доводиться лише скеровувати у потрібний бік під час роботи.
Бензинові снігоприбирачі (світлина 1). Незважаючи на найвищу вартість ($400 — 3500) та складність обслуговування у даному класі господарської техніки, вони користуються найвищим попитом завдяки своїй продуктивності, мобільності та витривалості. Для них не існує обмежень по площі прибирання та товщині снігового шару, вони живляться паливною сумішшю на основі популярних бензинів АІ-92 чи АІ-95 із будь-яким моторним мастилом, ємності півторалітрового паливного баку вистачає на годину-півтори безперервної роботи (на снігу завтовшки 0,3 метри такий снігоприбирач працює 1,5 години, а замети півметрової висоти спорожнюють паливний бак рівно за годину). Найбільш продуктивна швидкість руху на 30-сантиметровому шарі снігу становить 1 метр на секунду, а замети півметрової висоти краще долати на швидкості 0,5 м/сек, щоб уникнути перевантаження двигуна та трансмісії.
Електричні мережеві снігоприбирачі (світлина 2). Хоча за своєю продуктивністю та тривалістю роботи вони поступаються важким бензиновим апаратам (тривалість однократного сеансу роботи залежить від довжини мережевого подовжувача), але коштують набагато менше ($180 — 600), важать менше, працюють тихіше та не труять оператора вихлопними газами. Для комфортної роботи такого снігочистильника потрібен електричний подовжувач на основі мідного кабелю з перетином 2,5 — 4 мм. Щоправда, м'який шнек накладає свій відбиток на методику прибирання — він згортає сніг без його попередньої руйнації, що обмежує штатну робочу глибину 20-сантиметровим шаром напівпухкого снігу; гранична висота снігового покрову становить 35 сантиметрів, і сніг такої глибини потрібно прибирати за два прийоми: спершу підіймаємо передню частину снігоприбирача на 10-15 см та знімаємо верхній та середній шари снігу, а потім дочищаємо нижній шар. Втім, саме завдяки м'якості шнеку такий апарат можна використовувати навіть на засніженому газоні без страху пошкодити травичку. Найбільш продуктивна швидкість руху на 20-сантиметровому снігу становить 0,75 м/сек.
Важкі акумуляторні снігоприбирачі (світлина 3). За вагою та ефективністю очищення ділянки від снігу вони не поступаються своїм мережевим колегам, проте коштують дорожче ($600 — 1000). Джерелом їх живлення є літієво-полімерні акумулятори напругою 40V та ємністю 2 — 4 ампер-години, що негативно позначається на тривалості автономної роботи (акумулятора ємністю 2 ампер-години вистачає лише на 15 хвилин роботи, а чотириамперний акумулятор надає можливість попрацювати протягом 35 хвилин). Заряджаються такі акумулятори протягом 1 — 2 годин (двоамперна батарея заряджається за годину, чотириамперна — за дві години), тому їх доцільніше використовувати на невеликих подвір'ях та прокладати стежки на 45 — 90 см завширшки. Техніка, максимальний шар та оптимальна швидкість очищення снігу такі ж, як для мережевих снігоприбиральних апаратів.
Легкі акумуляторні снігоприбирачі (світлина 4). Джерелом їх живлення є літієво-полімерні акумулятори напругою 20 — 24V та ємністю 2 — 4 ампер-години. Їх переваги у вигляді приємної вартості ($300), автономності (0,7 — 1,5 години), компактності та найменшої ваги (5 — 7 кг разом із батареєю) затьмарюються обмеженням по максимальній глибині снігу (10 — 15 см), викиданням снігу виключно вперед та низькою якістю очищення (через конструктивні особливості такий снігоприбирач після проходу залишає шар снігу завтовшки 2 см). Як не дивно, вони також користуються попитом серед тих дачників, які пробивають короткі п'ятиметрові стежки безпосередньо на засніжених газонах. Якщо ж потрібна довжина стежки перевищує п'ять метрів, то після їх подолання сніг потрібно чистити у два прийоми... або замінити "акумуляторну лопату" на щось важче та потужніше 😉

Смартфон Xiaomi Redmi Note 5. Перші враження

Серія апаратів Redmi Note поповнилася моделлю п'ятого покоління ще у 2017 році, але Redmi Note 5 досі користується попитом. Цьому сприяють приємна зовнішність у стилі «унісекс», підтримка мереж 4G, якісні камери (задня камера 12+5 мегапікселів, передня камера 13 мегапікселів із повним фаршем, включаючи індивідуальні спалахи), великий яскравий чіткий S-IPS дисплей із діагоналлю 5,99 дюймів та роздільною здатністю 2160х1080 (стандарт Full HD+), батарея ємністю 4000 mAh із підтримкою швидкого заряджання, великий потенціал ОТА оновлень (передвстановлена виробником OC Android 7.1.2 здатна за лічені місяці експлуатації оновитися до версії 9.0, про що свідчать світлини 3 та 4, а фірмова оболонка MIUI 10 запрограмована на оновлення до MIUI 11), потужний восьмиядерний процесор Qualcomm Snapdragon 636, підкріплений 32 ГБ постійної пам'яті та 3 ГБ оперативної пам'яті (світлина 4), приємне й потужне звучання мультимедійного динаміка та здатність до так званої «сліпої навігації» із вимкненим дисплеєм. Тепер розглянемо ці характеристики з побутової точки зору.
Сьогодні важко когось здивувати підтримкою мереж 4G обома слотами для SIM карток, але GSM модуль із вихідною потужністю 1,25 Вт дає користувачу можливість користуватися швидкісним мобільним інтернетом практично на всій території України. А висока робоча частота оперативної пам'яті (1333 МГц) дарує користувачу насолоду доброю швидкодією апарату.
Камери. Дивлячись на високу якість світлин (не цих, які представлені у огляді 😝😝😝), важко повірити, що фотомодулі від Samsung (задня спарена камера) та Isocell (передня камера) здатні фотографувати краще, ніж фотомодулі Sony IMX586. Але задля такої якості світлин треба поморочитися із налаштуваннями камер (світлина 5, перегляньте її повністю). Якість відеозапису також дуже висока й не відрізняється від професійної miniDV камери, що дає можливість використовувати Xiaomi Redmi Note 5 із додатковими мобільними довгофокусними об'єктивами у якості професійної камери на урочистих заходах.
Дисплей. Дивлячись на його шестидюймову діагональ, можна подумати, що апарат має ширину 8-9 сантиметрів. І він таки мав би її, якби його творці застосували звичайний «широкий» дисплей із співвідношенням сторін 16:9 у корпусі із широкими бічними рамками ))) На щастя, дизайнерам та інженерам Xiaomi Tech властиве почуття витонченої краси та гострий розум, і вони створили ширококутний дисплей із співвідношенням сторін 18:9 та встановили його у корпус довжиною 15,9 см та шириною 7,3 см. Такому значному зменшенню ширини корпусу посприяла майже цілковита відсутність бічних рамок, що збільшило вразливість апарату до бічних ударів. Зважаючи на чудово відполірований металевий корпус та власну вагу 0,18 кг, Xiaomi Redmi Note 5 доцільніше носити у фірмовому чохлі-книжці (світлини 1 та 2) або у  міцному "броньованому" полікарбонатному бампері із зовнішнім soft-touch напиленням. Але повернемося до дисплею 🙂 Він відзначається не лише чіткістю та високою яскравістю (максимальна яскравість 550 cd/m²), а й своєю здатністю миттєво та точно адаптуватися до фонового освітлення. На жаль, мінімальний рівень яскравості виглядає занадто заниженим навіть для погано освітлених приміщень. Будемо сподіватися, що цей недолік виправить чергове оновлення ОС чи прошивки.
Батарея та автономність. Власники смартфонів із батареями на 4 — 5 ампер-годин звикли, що їхні апарати здатні витримати два дні активного користування (фоновий інтернет+соцмережі+дзвінки+онлайн музика+ігри), але Xiaomi Redmi Note 5 зруйнував цей стереотип та розчарував тих, хто перейшов на нього зі стареньких Lenovo Vibe P1m, Xiaomi Redmi Note 2 Prime та Xiaomi Redmi Note 4/4Х. Так, Xiaomi Redmi Note 5 через свій прожерливий дисплей та швидкісну оперативну пам'ять не витримує навіть двох днів значно легшої експлуатації (фоновий інтернет+соцмережі+дзвінки). Його єдиним енергоплюсом є здатність швидко зарядитися не лише від комплектного зарядного пристрою на 5V/2A, а й від будь-якого повербанка, здатного видавати стабільний двоамперний струм із напругою у п'ять вольт. Також розчарував штатний зарядний пристрій. Хоча до власне зарядного блоку претензій немає, виробник заощадив на довжині кабелю та замість звичного метрового шнура поклав до коробки шнур довжиною 0,9 метра.
Звук. У прямому сенсі слова приємно чути, що Xiaomi Redmi Note 5 є гідним нащадком славетного Xiaomi Mi A1, який підкорив серця щасливих власниць своїм розкішним та потужним чистим відтворенням музичних композицій різних жанрів. Але музичні здатності Xiaomi Redmi Note 5 розкриваються не у день придбання, а за два тижні регулярного аудіовідтворення (прослуховуванням це не назвеш, тому що пісням бракує як гучності, так і природності) після налаштування еквалайзеру (раджу увімкнути його та обрати музичний пресет «FX Booster», який і надає пісням саме їх натурально-розкішного звучання). І з 15-ї доби Ви таки зможете насолодитися розкішним музичним звуком, який до того ж стане набагато гучнішим 🙂
Навігація. За її зручність та точність відповідає не лише штатний додаток «Google Карти», а й встановлений виробником магнітоелектронний компас, який визначає сторони світу. Власне навігація здатна працювати у двох режимах — при постійно увімкненому екрані (це звичний нам режим живої навігації) та... при заблокованому (вимкненому) екрані, коли ми орієнтуємося виключно по голосових підказках навігатора. У пішохідному режимі навігатор попередить нас про черговий поворот на маршруті за 30 метрів до нього, що дозволить нам повернути у потрібній точці. Але щоб онлайн-навігація працювала, потрібно кожного разу вмикати мобільний інтернет, увімкнути та калібрувати компас, роблячи вісімкоподібні рухи телефоном на протязі 25 — 60 секунд. З огляду на прожерливість екрану доцільніше користуватися «сліпою» навігацією, коли сам екран вимкнено, а мобільний інтернет, компас та карти працюють у фоновому режимі з голосовими сповіщеннями. Для працездатності «сліпої» навігації потрібно помістити до переліку закріплених програм у додатку «Безпека» додатки «Компас» та «Карти» (світлина 6).