вівторок, 14 січня 2020 р.

Моторизовані побутові снігоприбирачі. Вибір та особливості експлуатації




По мірі збільшення нашого віку нам стає дедалі важче очищувати доріжки після снігопаду за допомогою звичайної снігової лопати-шуфлі, і ми починаємо розмірковувати про будь-якого помічника, який розчистить засніжене подвір'я замість нас або з мінімумом нашої участі. Цікаво, що снігоприбирачів обох категорій можна як орендувати, так і придбати ))) Але у даній статті мова піде про моторизовані снігоприбирачі, які значно спростять процес нашого власноручного снігоприбирання. Ці снігоприбирачі діляться на дві категорії за типом двигуна (бензинові та електричні), а електричні, у свою чергу, налічують дві категорії за типом живлення (мережеві та акумуляторні) і дві вагові категорії (до 10 кг та до 20 кг). Єдина спільна риса цих єдиних за призначенням та таких різних агрегатів — наявність самохідних моделей, які доводиться лише скеровувати у потрібний бік під час роботи.
Бензинові снігоприбирачі (світлина 1). Незважаючи на найвищу вартість ($400 — 3500) та складність обслуговування у даному класі господарської техніки, вони користуються найвищим попитом завдяки своїй продуктивності, мобільності та витривалості. Для них не існує обмежень по площі прибирання та товщині снігового шару, вони живляться паливною сумішшю на основі популярних бензинів АІ-92 чи АІ-95 із будь-яким моторним мастилом, ємності півторалітрового паливного баку вистачає на годину-півтори безперервної роботи (на снігу завтовшки 0,3 метри такий снігоприбирач працює 1,5 години, а замети півметрової висоти спорожнюють паливний бак рівно за годину). Найбільш продуктивна швидкість руху на 30-сантиметровому шарі снігу становить 1 метр на секунду, а замети півметрової висоти краще долати на швидкості 0,5 м/сек, щоб уникнути перевантаження двигуна та трансмісії.
Електричні мережеві снігоприбирачі (світлина 2). Хоча за своєю продуктивністю та тривалістю роботи вони поступаються важким бензиновим апаратам (тривалість однократного сеансу роботи залежить від довжини мережевого подовжувача), але коштують набагато менше ($180 — 600), важать менше, працюють тихіше та не труять оператора вихлопними газами. Для комфортної роботи такого снігочистильника потрібен електричний подовжувач на основі мідного кабелю з перетином 2,5 — 4 мм. Щоправда, м'який шнек накладає свій відбиток на методику прибирання — він згортає сніг без його попередньої руйнації, що обмежує штатну робочу глибину 20-сантиметровим шаром напівпухкого снігу; гранична висота снігового покрову становить 35 сантиметрів, і сніг такої глибини потрібно прибирати за два прийоми: спершу підіймаємо передню частину снігоприбирача на 10-15 см та знімаємо верхній та середній шари снігу, а потім дочищаємо нижній шар. Втім, саме завдяки м'якості шнеку такий апарат можна використовувати навіть на засніженому газоні без страху пошкодити травичку. Найбільш продуктивна швидкість руху на 20-сантиметровому снігу становить 0,75 м/сек.
Важкі акумуляторні снігоприбирачі (світлина 3). За вагою та ефективністю очищення ділянки від снігу вони не поступаються своїм мережевим колегам, проте коштують дорожче ($600 — 1000). Джерелом їх живлення є літієво-полімерні акумулятори напругою 40V та ємністю 2 — 4 ампер-години, що негативно позначається на тривалості автономної роботи (акумулятора ємністю 2 ампер-години вистачає лише на 15 хвилин роботи, а чотириамперний акумулятор надає можливість попрацювати протягом 35 хвилин). Заряджаються такі акумулятори протягом 1 — 2 годин (двоамперна батарея заряджається за годину, чотириамперна — за дві години), тому їх доцільніше використовувати на невеликих подвір'ях та прокладати стежки на 45 — 90 см завширшки. Техніка, максимальний шар та оптимальна швидкість очищення снігу такі ж, як для мережевих снігоприбиральних апаратів.
Легкі акумуляторні снігоприбирачі (світлина 4). Джерелом їх живлення є літієво-полімерні акумулятори напругою 20 — 24V та ємністю 2 — 4 ампер-години. Їх переваги у вигляді приємної вартості ($300), автономності (0,7 — 1,5 години), компактності та найменшої ваги (5 — 7 кг разом із батареєю) затьмарюються обмеженням по максимальній глибині снігу (10 — 15 см), викиданням снігу виключно вперед та низькою якістю очищення (через конструктивні особливості такий снігоприбирач після проходу залишає шар снігу завтовшки 2 см). Як не дивно, вони також користуються попитом серед тих дачників, які пробивають короткі п'ятиметрові стежки безпосередньо на засніжених газонах. Якщо ж потрібна довжина стежки перевищує п'ять метрів, то після їх подолання сніг потрібно чистити у два прийоми... або замінити "акумуляторну лопату" на щось важче та потужніше 😉

Немає коментарів:

Дописати коментар