Побутові холодильники радянського та іноземного виробництва до 1990 року відрізнялися лише об'ємом, кількістю зовнішніх дверцят, компресорів, енергоспоживанням та рівнем шуму (холодильники європейського виробництва працювали значно тихіше, ніж радянські "холодильні трактори"; натомість великі трьохсотлітрові єврохолодильники споживали вдвічі більше енергії, ніж радянські "холодильні тракторці" зі своїми 180 літрами загального об'єму). Чимало цих агрегатів живі ще й досі завдяки своїй холодильній рідині та якісному маслу у компресорах. Про клас енергоспоживання А чи А+ тоді ніхто не думав та заправляв холодильники такими морозильною рідиною та мастилом, які зберігали свою текучість за зовнішніх температур від 5 до 40°С, проте вимагали потужніших компресорів для своєї перекачки по холодильній системі.
На жаль, суворі вимоги європейців до енергоспоживання та бажання знизити вартість холодильника поклали край цій надійності. Так, сучасні холодильники мають більший максимальний корисний об'єм — до 420 літрів у класичному форм-факторі або до 700 літрів у форм-факторі Side-by-side, ширшу кольорову гаму, систему автоматичного розморожування, "вічне" LED освітлення та споживають менше електроенергії, ніж їхні попередники до 1990 року, проте мають власне слабке місце у вигляді високої вибагливості до температури у місці встановлення. Більшість сучасних холодильників розраховані на температурний діапазон від плюс 16 до плюс 38 за Цельсієм (кліматичний клас N-ST), хоча є й агрегати кліматичного класу SN-N-ST-T (зовнішня температура від плюс 10 до плюс 43°С). Таке звуження робочого температурного диапазону відбулося шляхом заміни холодильної рідини у охолоджувальній системі та мастила у компресорі. У пересічний холодильник класу N-ST заправляють скраплений холодильний газ R600a та мінеральне мастило; і якщо охолоджувальна рідина здатна нормально працювати за зовнішньої температури від плюс 8 до плюс 50°С, то мінеральне мастило у компресорі втрачає свою текучість вже за температури середовища плюс 13°С. Іншими словами, при експлуатації у холодному приміщенні перший же запуск такого холодильника може стати останнім, тому що загуслий охолоджувач та мастило розірвуть усі з'єднання на трубопроводах холодильника, а у гарантійному ремонті буде відмовлено саме через експлуатацію холодильника у непридатньому для нього кліматі. Натомість холодильники кліматичного класу SN-ST (іноді навіть SN-T) менш вразливі до низьких температур у приміщенні, але коштують дорожче саме через синтетичне мастило у компресорі, для якого робочий температурний діапазон є таким же, як і для холодильної рідини R600a (8 — 50°C).
Підсумувати дану статтю можна порадою: перед придбанням нового холодильника встановіть термометр у зоні його майбутнього встановлення та виміряйте мінімальну температуру. Якщо мінімальна температура виявиться нижчою за 10 — 16°С, потрібно чимось обігріти зону встановлення холодильника або знайти для нього тепліше місце у квартирі. Хай наші нові холодильники працюють довго та надійно!
На жаль, суворі вимоги європейців до енергоспоживання та бажання знизити вартість холодильника поклали край цій надійності. Так, сучасні холодильники мають більший максимальний корисний об'єм — до 420 літрів у класичному форм-факторі або до 700 літрів у форм-факторі Side-by-side, ширшу кольорову гаму, систему автоматичного розморожування, "вічне" LED освітлення та споживають менше електроенергії, ніж їхні попередники до 1990 року, проте мають власне слабке місце у вигляді високої вибагливості до температури у місці встановлення. Більшість сучасних холодильників розраховані на температурний діапазон від плюс 16 до плюс 38 за Цельсієм (кліматичний клас N-ST), хоча є й агрегати кліматичного класу SN-N-ST-T (зовнішня температура від плюс 10 до плюс 43°С). Таке звуження робочого температурного диапазону відбулося шляхом заміни холодильної рідини у охолоджувальній системі та мастила у компресорі. У пересічний холодильник класу N-ST заправляють скраплений холодильний газ R600a та мінеральне мастило; і якщо охолоджувальна рідина здатна нормально працювати за зовнішньої температури від плюс 8 до плюс 50°С, то мінеральне мастило у компресорі втрачає свою текучість вже за температури середовища плюс 13°С. Іншими словами, при експлуатації у холодному приміщенні перший же запуск такого холодильника може стати останнім, тому що загуслий охолоджувач та мастило розірвуть усі з'єднання на трубопроводах холодильника, а у гарантійному ремонті буде відмовлено саме через експлуатацію холодильника у непридатньому для нього кліматі. Натомість холодильники кліматичного класу SN-ST (іноді навіть SN-T) менш вразливі до низьких температур у приміщенні, але коштують дорожче саме через синтетичне мастило у компресорі, для якого робочий температурний діапазон є таким же, як і для холодильної рідини R600a (8 — 50°C).
Підсумувати дану статтю можна порадою: перед придбанням нового холодильника встановіть термометр у зоні його майбутнього встановлення та виміряйте мінімальну температуру. Якщо мінімальна температура виявиться нижчою за 10 — 16°С, потрібно чимось обігріти зону встановлення холодильника або знайти для нього тепліше місце у квартирі. Хай наші нові холодильники працюють довго та надійно!
Немає коментарів:
Дописати коментар