Намагнічувач від Dnipro-M для викруток та змінних біт. Відеоогляд

 

Механічний снігоприбирач Intertool FT-2095. Перші враження

 

Даний снігоприбирач вартістю $ 40 був придбаний для заміни класичної снігоприбиральної лопати та полегшення розчищення двору від снігу. Звісно, він не був єдиною альтернативою лопаті — я спочатку активно придивлявся до важких моторизованих снігоприбиральних машин з електричними та бензиновими двигунами вартістю $ 180 — 800 та готувався до їх придбання, але вирішив зупинитися на механічному варіанті, коли довідався, що моїм експлуатаційним потребам більше відповідає або класична снігоприбиральна лопата (через яку я двічі зривав спину сніжної зими нещодавніх років), або важкий моторизований снігоприбирач з бензиновим двигуном; ці протисніжні девайси різної ступені складності та цінової категорії поєднує здатність прорубати проходи крізь вали щільного снігу, залишені комунальною снігоприбиральною технікою та відкидати сніг на задану відстань і напрямок відносно оператора. Проте важкий бензиновий снігоприбирач часом буває вкрай складно запустити після пари холодних морозних ночей у неопалюваному гаражі, а сніг чекати не стане 😃 Саме складнощі холодного запуску заохотили мене уважніше придивитися до механічних снігоприбиральних агрегатів типу «ківш на колесах», яким по суті і є Intertool FT-2095 (світлина 1).

Його робочою частиною є пластиковий ківш з особливим малюнком ребер жорсткості (світлина 2), який сприяє розштовхуванню товстого шару снігу праворуч та ліворуч від ковша під час руху; окрім ребер жорсткості, ківш знизу посилено приклепаною титановою пластиною завтовшки 2 мм, яка надрізує зпресований шар снігу та забезпечує ідеальне очищення рівних ділянок з покриттям будь-якого типу. Ця ж пластина здатна зрізати пучки трави, які можуть проростати між швами плитки, тільки для цього потрібно прикладати більше зусиль 🙂

За комфорт оператора (який за сумісництвом виконує функцію силового приводу) відповідає збірна сталева U-подібна рукоять з м'якою термоізолюючою накладкою (світлина 3). Довжину рукояті можна регулювати у межах 20-см діапазону з кроком 5 см (світлина 4), але зображене на світлині встановлене регулювання довжини підходить операторам з габаритно-ваговими параметрами 190 см х 100 кг; якщо ж зріст оператора становить 170 см, потрібно переставити верхню частину рукояті на два отвори нижче.

За легкість пересування снігоприбирача відповідає пара 125-мм литих пластикових коліс з великими грунтозачепами (світлина 5). Оскільки ці колеса не є ведучим, доцільність грунтозачепів викликає великий сумнів; окрім того, самі колеса обертаються на сталевих втулках ковзання, які перед монтажом коліс необхідно з обох сторін змастити будь-якою морозостійкою консистентною змазкою. Але беззаперечною перевагою ходової частини Intertool FT-2095 є значна віддаленість коліс від ковша, яка унеможливлює забивання ходової частини снігом; це досягнуто завдяки довгим L- подібним кронштейнам, на які й прикручуються колеса. 

Тепер можна сказати про продуктивність. На більш-менш рівній поверхні без рослинності або випираючого гравію Intertool FT-2095 легко справляється з 15-см шаром сухого снігу, при цьому швидкість руху 95-кг оператора становить трохи більше 1 метра на секунду; якщо ж доводиться розчищати 20-см шар вологого снігу, швидкість руху зменшується до 0,8 м/сек. Ширина доріжки, прочищеної за один прохід, становить 0,66 м, а сам ківш розрахований на пробивання проходів у 25-см шарі снігу за один прохід; якщо ж товщина снігового покрову становить понад 30 см, його потрібно знімати за кілька проходів, починаючи з верхнього шару. А продуктивність Intertool FT-2095 на поверхні з випираючим гравієм Ви можете побачити на відеоогляді у шапці допису 🙂

Перфоратори. Прямий проти вертикального (бочкового), різниця у продуктивності та надійності

 

У житті кожного хлопця настає момент, коли потрібно під керівництвом коханої дівчини (😆😆😆) власноруч зробити дрібний ремонт у оселі (замінити карниз, закріпити зовнішню електророзетку/вимикач, висвердлити підрозетник під врізну електророзетку/вимикач, навісити полицю, переклеїти плитку чи просто зробити кілька отворів під будівельні дюбелі з гачками), і тоді хлопець-майстер позичає перфоратор у доброго сусіда або купує його у будівельному супермаркеті чи у фірмовому магазині певного бренду електроінструменту.

Звісна річ, під час придбання свого першого новенького перфоратору майже усі початківці надають перевагу агрегатам горизонтального типу з потужним ударом (світлина 1) — якісні горизонтальні перфоратори з потужністю двигуна 0,9 — 1,3 кВт та з силою удару 2,7 — 3,8 джоулів важать до 3 кг у робочому стані, що  майже дорівнює вазі ударного дриля такої ж потужності; реверсивний механізм дозволяє використовувати прямий перфоратор у якості потужного дриля-гвинтоверту (для цього необхідно мати перехідник типу «SDS+ на звичайний патрон дриля»); також усі перфоратори незалежно від типу комплектуються набором робочої оснастки (3 бури, 1 піка та 1 долото), мастилом для хвостовиків оснастки та містким кейсом, у якому можна зберігати сам перфоратор, власний бурильно-руйнувальний набір, а також зручно переносити його до іншого віддаленого місця роботи, що вигідно відрізняє перфоратор від ударного дриля будь-якої потужності. Потужності та сили удару прямих перфораторів потужністю до 0,9 кВт цілком вистачає для висвердлювання у цеглі або бетоні посадкових отворів під будівельні дюбелі діаметром 6 — 10 мм та довжиною до 80 мм, чого цілком достатньо для надійного навішування карнизів, полиць та гачків для розвішування кухонного приладдя; ба більше, горизонтальні перфоратори потужністю понад 1,1 кВт легко працюють навіть з корончастими свердлами діаметром 50 мм по бетону або з класичними бурами великих розмірів (8х310 та10х400 мм), що дозволяє бурити компактні підрозетники або робити так звані прохідні міжкімнатні отвори під кабель. Також потужні перфоратори прямого типу здатні з допомогою насадки-міксеру діаметром до 50 мм якісно та швидко розмішувати фарбу/шпатлівку/гіпсовий розчин об'ємом до 4 літрів без шкоди для себе, а також збивати засохлі патьоки клею/будівельної суміші/плитку. Чудова універсальність, ви згідні? На жаль, платою за такий шикарний функціонал є низька надійність ударного механізму, який збудований на базі ексцентрикового механізму з так званим "п'яним" підшипником. Під час свердління з ударом (це основний робочий режим для будь-якого перфоратору) уся потужність удару прямого перфоратора формується у місці контакту ексцентрика та вищезгаданого підшипника; з урахуванням кількості мікроударів на хвилину (4500 — 5100) через ударний механізм прямого перфоратору щохвилини проходить 75 — 85 джоулів руйнувальної енергії. Звісно, найбільш уразливий "п'яний" підшипник досить добре опирається такій кількості енергії і навіть в умовах щоденних ремонтів виходить з ладу аж через рік; якщо ж Ви придбали прямий перфоратор для особистого користування ним у режимі продуктивності "до 20 отворів на рік", то ресурсу міцності "п'яного" підшипнику вистачить Вам на добрий десяток років.

Проте якщо сфера Вашої ремонтної діяльності вимагає не лише буріння отворів, а й відверто руйнівних робіт (штробління/збивання великих площ плитки/руйнування бетонних стяжок) чи навіть свердління підрозетників діаметром понад 70 мм, раджу Вам звернути увагу на перфоратори вертикального бочкового типу (світлина 2). Так, головним недоліком бочкових перфораторів є значно більша вага порівняно з перфораторами прямого типу (4,5 —  6 кг у так званих "побутових" моделях з силою удару 3,2 — 6 джоулів та 8,2 — 16 кг у потужних професійних моделях з силою удару 8 — 15 джоулів). Але підвищена вага якраз і є платою за високу надійність бочкового перфоратору, оскільки його ударний механізм побудовано на базі міцних шестерень та повноцінного кривошипно-шатунного механізму, який можливо зруйнувати лише тривалою роботою без змазки. Окрім того, кривошипно-шатунний ударний механізм дозволяє передати на робочу оснастку значно потужніший імпульс щосекундного удару без шкоди для себе, оскільки розрахований на екстремально високі навантаження. Також приємними особливостями бочкових перфораторів є набагато краще охолодження двигуна та здатність обслуговувати їх навіть удома — критично важливе обслуговування бочкових перфораторів полягає у контролі за кольором та рівнем мастила у редукторі, до якого зручно залізти через єдиний ревізійно-технічний отвір у верхній частині перфоратору. Якщо під час чергового зазирання у редуктор бочкового перфоратору Ви помітите, що мастило змінило свій колір зі світло-коричневого на чорний або взагалі зникло з камери редуктору, то замінити масло можна за допомогою просоченої гасом ганчірки (вона знадобиться для витирання залишків старого мастила з нутрощів редуктору) та тюбика зі свіжим мастилом для перфораторних редукторів. Візит до майстерні у разі придбання бочкового перфоратору буде лише ознайомчим — Вам там пояснять про важливість змащування хвостовиків оснастки перед використанням та покажуть, як слід замінювати мастило у редукторній камері.

Гілкоподрібнювач AL-KO MH 2810 Easy Crush. Перші враження

Появі цього гілкоподрібнювача посприяли суворість покарання за спалювання сміття та... відсутність бажання подрібнювати купу щорічно спилюваних гілок за допомогою сокири та колодки для рубання 😃😃😃 Ні, до штрафу за порушення екології ще не дійшло, але з нинішньою владою у обличчі ненажерливих крадіїв з 95 кварталу на неминучість покарання "за дим" можна розраховувати на 100%, і тому я вирішив придбати садовий подрібнювач. Спочатку приглядався до дешевших агрегатів ножового типу вартістю до $ 200, але вони не задовільняли мене своєю поганою остійністю під час роботи та конструкцією приводу (диск з подрібнювальними ножами з'єднувавався з двигуном не напряму, а через понижувальний редуктор на основі мультиклинового пасу, і пас міг порватися під час роботи). І коли я побачив детальний відеоогляд AL-KO MH 2810 Easy Crush з повним розбиранням та складанням, то вирішив трохи переплатити й придбати надійний та потужний агрегат вартістю $ 300. На перший погляд це невиправдано дорого, але певні конструкційні особливості у вигляді асинхронного (безщіткового!) електродвигуна з прямим приводом на ножовий блок виправдовують цей цінник здатністю працювати без перерв стільки, скільки необхідно або скільки зможемо та при цьому не хвилюватися за працездатність апарату. Купу гілок з першої світлини цей подрібнювач переробив на щепу лише за годину роботи, але втратив заводську заточку ножів через твердість матеріалу — довелося подрібнювати сухі гілки яблуні, сливи та горіху (а слива та горіх належать до твердих порід деревини), і ножі довелося переточувати на точильному верстаті, що зайняло також годину через високоякісну гартовану сталь ножів. Також з'ясувалося, що оптимальна товщина гілок та пакетів гілочок будь-якого типу для подрібнення становить 3 — 3,5 см, а гілки завтовшки до 3 см подрібнювач або рубає на шматочки, або перемелює їх на щепу взагалі без зусиль. Відстежувати гостроту ножів нам допоможе комплектний бункер (світлина 4): якщо потрібно перемелювати значні об'єми гілок та лози, то після напрацювання п'яти бункерів щепи слід викрутити гвинт над панеллю керування (світлина 2), зняти завантажувальну горловину та розвернути ножі з двостороннім заточуванням гострою стороною уперед; для цієї операції потрібна ціла купа інструменту: хрестоподібна викрутка типу РН1 (вона необхідна для шурупів першої запобіжної пластини), ключ або торцева голівка на 13 (для гайок другої запобіжної пластини-радіатора) та шестигранна насадка типу H5/HW5 (для болтів кріплення ножів). Якщо болти кріплення ножів від активної роботи самозатягнулися настільки, що їх не бере викрутка, то для відкручування знадобиться ще й вороток. Якщо ж обидві кромки подрібнюючих ножів затупилися, їх слід загострити на точильному верстаті та зібрати подрібнювач 🙂

Комбінована газо-електрична плита Greta 600ГЕ-09. 1107 днів після придб

Непомітно пролетів трирічний гарантійний термін нашої вірної кухонної помічниці Greta 600ГЕ-09 (світлини 1 та 2). За цей час вона встигла зварити 850 гарячих страв, випекти сотню домашніх пирогів, запекти у духовці півсотні дечок курячих гомілок та продовжує тішити нас своєю надійністю та зручністю. Як Ви можете побачити зі світлин, зовні плита виглядає як нова; на її вік натякає лише рекламно-інформаційно наліпка на скляній кришці — наліпка втратила свої кольори у лівому нижньому куті через часті контакти із миючим розчином, яким доводиться відмивати кришку від пригорілих плям жиру (світлина 5). Механічних несправностей за увесь час експлуатації не виникало, що свідчить про високоякісне збирання з любов'ю до техніки та її майбутніх покупців (так, українці теж вміють випускати по-справжньому якісну техніку великими серіями).

Геймерський ноутбук Acer Nitro 5 AN515-43R7LU. Квартальний звіт

Цей ноутбук з'явився у мене завдяки племінниці, чарівної чорнявочки модельної зовнішньості із світлою та ніжною душею 🙂  Вона вирішила зробити мені такий подарунок на честь 12-тої річниці нашого знайомства, і я не зміг її відмовити від таких великих витрат (ноутбук без ОС коштує $ 800, але племінниця запевнила, що придбала його по акції «Чорна п'ятниця» лише за $ 430). Але розпочнемо огляд самого ноутбуку 🙂

Верхня кришка з логотипом виробника (світлина 1) виготовлена з напівглянцевого пластику, який легко збирає відбитки пальців; візерунок "під карбон" по її боках — єдина зона, де відбитки пальців залишити неможливо. Завдяки продуманому шарніру кришки ноутбук можна розкрити одним пальцем. Сама кришка, як і інші зовнішні корпусні панелі, тонкі та легко прогинаються під натиском пальця, що вказує на необхідність домашнього базування ноутбуку.

На клавіатурному блоці (світлина 2) ми бачимо звичну інформацію про штатні та потенційні можливості ноутбуку, а також зручну повнорозмірну геймерську клавіатуру з позначеним блоком W-A-S-D; приємно, що на клавіатурі знайшлося місце й для окремого цифрового блоку, необхідного для зручної роботи з калькулятором. Усі клавіші клавіатурного блоку мають криваво-червоне підсвічування; протягом перших двох тижнів я вважав це підсвічування непотрібним, але потім сповна оцінив його практичність при роботі у погано освітленому приміщенні. Підсвічування клавіатури має 3 рівня яскравості (33, 67, 100%) та позицію "вимкнено"; керування підсвіткою клавіатури здійснюється через комбінацію «Fn+F9» та «Fn+F10». Тривалість світіння клавіатури та рамки тачпаду на кожному з рівнів яскравості незмінне та триває 30 секунд. Окремої уваги вартий тачпад; незважаючи на свою непримітну безкнопкову зовнішність, у ньому реалізовані усі функції звичної комп'ютерної мишки. Потрібні нам контекстні меню викликаються легким дотиком або відчутним натисканням до нижньої зони тачпаду, а його висока чутливість сприяє високій продуктивності роботи з офісними додатками.

За швидкодію ноутбуку відповідають чотириядерний процесор AMD славетної серії RYZEN 5 та 8 ГБ оперативної пам'яті DDR4 (світлина 3). Тактова частота процесору складає 2100 МГц на кожне ядро, а тактова частота оперативки становить 2666 МГц. У практичному плані це виглядає як надзвичайно швидкий старт повністю вимкненого ноутбуку — від натискання кнопки живлення до завершення завантаження минає лише 10-15 секунд; повне вимкнення працюючого ноутбуку відбувається ще швидше, за 8 секунд. Відеокарта AMD Radeon RX460 також не поступається їм за продуктивністю, оскільки має 4 ГБ власної відеопам'яті та розрядність 128-bit. Цікаво, що уся ця начинка розрахована виключно під ОС Windows 10 Pro (64-bit) та не буде нормально співпрацювати з перевіреною роками OC Windows 7 Pro 64-bit. Продуктивності відеокарти, процесору та штатного об'єму оперативки вистачає на стабільний геймінг у такому монстрі, як Microsoft Flight Simulator X: Deluxe Edition з FPS 28 — 35 на рулінні у великих аеропортах та 55 — 60 FPS при польоті у хмарах; налаштування ігрової графіки встановлено на позначку 85% (висока якість); якщо ж збільшити запас оперативної пам'яті до граничних 16 ГБ та встановити офіційну версію Windows 10 Pro збірки 1909, то Acer Nitro 5 AN515-43R7LU залюбки потягне навіть сучасний Microsoft Flight Simulator-2020 на середній якості з тими ж показниками FPS.

За збереження даних відповідає надійний HDD накопичувач від фірми Toshiba (світлина 12). Його ємність складає 1 терабайт, а робоча швидкість — 5400 об/хв. Здавалося б, Acer Nitro 5 AN515-43R7LU має підгальмовувати саме через такий повільний накопичувач, проте цього не відбувається — швидкісні процесор та оперативка чудово розганяють увесь апарат 🙂

Екран ноутбуку (світлина 4) має зручне напівматове покриття, діагональ 15,6 дюймів та роздільну здатність 1920х1080 (стандарт Full HD). Цікаво, що завдяки штатному режиму збільшення зображення на 125% від оригіналу розмір елементів зображення чи тексту є таким же, як і їх 100% відображення на  звичайному дисплеї з діагоналлю 17,3 дюйми. Напівматове покриття дисплею сприяє максимальному зануренню у гру чи роботу.

На правій бічній грані (світлина 5) розташовані бічна вентиляційна решітка, роз'єм живлення, двоколірні індикатори режиму роботи та стану батареї, роз'єм USB 2.0 та універсальний лінійний вхід-вихід, реалізований на стандартному двоконтакному роз'ємі "міні-джек 3,5 мм". На жаль, місця для додаткового роз'єму USB 2.0 конструктори не знайшли, що тягне за собою витрати на придбання зовнішнього USB хабу, необхідного для підключення додаткової периферії з інтерфейсом USB 2.0.

Ліва бічна грань (світлина 6) має трохи більше роз'ємів: Kensington Lock, RJ-45, HDMI, пара стандартних роз'ємів типу USB 3.1 та один мобільний роз'єм USB type C (також версії 3.1).

На геймерське призначення даного ноутбуку вказують нижня та передня панелі корпусу з величезними вентиляційними отворами (світлини 7 та 8). Решітки динаміків розташовані на задньому секторі нижньої панелі; динаміки не вирізняються ані високою гучністю, ані запасом потужності, проте забезпечують комфортний перегляд фільмів, голосове спілкування та геймінг. Вочевидь, їх проектували під середньочастотний диапазон, який забезпечує відмінну передачу мови. Якщо ж Ви бажаєте слухати музику або більшого рівня гучності, Вам доведеться придбати комп'ютерні колонки (як меломан та поціновувач деталізованого важкого року на кшталт AC/DC, Rammstein, Sabaton, Within Temptation раджу АС F&D R-215; вони компактні, проте у якісних корпусах з ДВП та чудово грають будь-яку музику).

Внутрішній світ Acer Nitro 5 AN515-43R7LU (світлина 10) справляє двозначне враження. З переваг зазначу легкість доступу (достатньо зняття нижньої кришки — і усі нутрощі апарату під руками), непоганий потенціал побутової модернізації — завдяки болтовій системі кріплення можна власноруч замінити/збільшити запас оперативної пам'яті (світлина 9, підтримуються дві планки по 8 ГБ кожна), накопичувач (світлина 12, можливе встановлення двох незалежних SSD накопичувачів по 512 ГБ кожен), батарею (світлина 13), систему охолодження (світлина 11), а з недоліків — розпайку на платі усіх інших роз'ємів та процесору. Хоча надійність електронно-обчислювальної частини не викликає жодних сумнівів, я не можу сказати те ж саме про життєво важливі периферійні роз'єми живлення, інтернету та USB-HDMI портів, які схильні до розхитування через регулярні операції з зовнішніми пристроями (зовнішні USB накопичувачі, маніпулятори, монітори та дротовий інтернет).

За автономність Acer Nitro 5 AN515-43R7LU відповідає з'ємна (!) батарея ємністю 3715 mAh та номінальною напругою 15,6 V (світлина 13). При онлайн-спілкуванні чи перегляді фільмів у Full HD якості її вистачає на 5 годин безперервної роботи; а ось геймінг розряджає батарею значно швидше, за 1 — 3 години. Цікаво, що при розряджанні до позначки 15% знижується яскравість екрану, якщо вона була вища за штатний нуль; а з позначки 14% автоматично вмикається режим енергозбереження та згортається важкий запущений додаток, який продовжує працювати у фоновому режимі. Це дозволяє нам не пропустити мить негайного заряджання ноутбуку, яке завдяки потужному адаптеру живлення 19V/4,74A займає лише 2 — 2,5 години.

Електрична мотокоса Foresta FT-16. Позаду перший сезон

Foresta FT-16 (світлина 1), придбана за $ 80 у серпні минулого року для обкошування присадибної ділянки загальною площею 4 сотки, замінила легкий акумуляторний тример Einhell GC-CT 18/24, який не був розрахований на таку велику площу газону. Щоб забезпечити електрокосу мобільним живленням, разом із нею був придбаний мережевий подовжувач Power Plant JY-3021/50 PPEA16M500S1 довжиною 50 метрів на основі мідяного кабелю перетином 2,5 мм², за який довелося доплатити ще $ 35, тож вартість стартового набору склала $ 115. Минулого вересня відбулося перше випробування електрокоси на ділянці, яке розчарувало нас обох: по-перше, слабкі нутрощі допоміжної рукояті не дозволяли затягнути її кріпильні гвинти до надійної фіксації на штанзі, через що рукоять за 20 хвилин роботи відхилилася від вертикальної позиції на 10 градусів праворуч, а по-друге, комплектна косильна шпуля з напівавтоматичною подачею волосіні виявилася нездатна голити траву так, як це робила ножова голівка тримеру Einhell (за що нова коса та я мали що слухати від мами, незадоволеної 10-см висотою трави після косіння 😆😆😆). На щастя, минулого року більше косити не довелося, що дозволило мені зібрати достатньо даних з відеооглядів різних мотокіс та косильних голівок та зрозуміти, що потрібно зробити для покращення якості косіння.

Першим кроком вдосконалення коси стало придбання суцільнометалевої косильної голівки без автомату подавання волосіні (світлина 3), у якій подовження волосіні відбувається шляхом заміни її шматка на довший відрізок. Щоб досягнути її голільного ефекту, довелося відстібнути юбку захисного кожуха (на ній кріпиться відрізний ніж для волосіні, необхідний для роботи з напівавтоматичними та автоматичними косильними шпулями). Оскільки сам захисний кожух жорстко прикріплений до штанги (він підвішується до металевого кронштейну, закріпленому на штанзі заклепкою) та пересунути його не вдається, довелося піти на цю модернізацію. Вона дозволила знизити висоту косіння та збільшити  ширину зрізування з 38 до 40 см. Перед початком косильного сезону-2020 довелося запомпувати мастило до нижнього редуктору, оскільки він був абсолютно сухий та сильно шумів під час роботи.

Конструктивні недоробки коси почали вилізати з травня, коли косильний сезон-2020 набирав обертів. Першим здалося кріплення двигуна до штанги — штатний саморіз М4х10 не витримав циклічних ривкових навантажень, викликаних частими перезапусканнями двигуна, і врешті-решт самовикрутився просто під час роботи, загубившись десь у траві; йому не допомогли навіть регулярні підтягування після кожного косіння. Під час пошуку заміни виявилося, що ефектна хромована металева штанга зроблена з сирого металу, який і був розгризений тим самим саморізом М4 настільки, що саморіз випав сам; довелося замість нього силоміць вкрутити звичайний гвинт М6х20, підклавши під нього шайбу-гровер, і це дозволило надійно зафіксувати корпус двигуна на штанзі (світлина 4). У липні не витримала додаткова рукоять, нутрощі якої зруйнувалися через регулярні підтягування з метою надійної фіксації рукояті на штанзі, і рукоять відпала від коси просто під час роботи; на щастя, там була ще одна пара неушкоджених кріплень, розташована глибше штатних. Щоб відремонтувати допоміжну рукоять, я поглибив зовнішні болтові шахти ще на 1 см, роз'єднав верхню частину рукояті так, щоб відкрити доступ до її нутрощів, поклав поверх неушкоджених внутрішніх кріплень шайби М6х10 та заново зібрав рукоять вже на штанзі. Щоправда, довелося поморочитися зі збіркою самої модернізованої рукояті, але після цієї модернізації рукоять нарешті змогла надійно зафіксуватися на штанзі та перестала вимагати регулярних підтягувань. На цьому з конструктивними недоліками коси було покінчено, і настав час рахувати її переваги 🙂

Першою перевагою виявився потужний та тяговитий двигун. Незважаючи на порівняно скромну потужність 1,6 кВт, він легко проганяє два 20-см хвости 3-мм волосіні з формою перетину «кручений квадрат» або «зірка» навіть крізь густу двомісячну траву, впевнено тримаючи свої 7500 робочих обертів на хвилину; ба більше, з перевантаженням він здатен прогнати навіть 3-мм квадратну волосінь такої ж довжини крізь ту ж траву та лопухи, миттєво зрубуючи все, що потрапить у сферу впливу волосіні (а сама квадратна форма перетину є найважчою з аеродинамічної точки зору). Що не менш приємно, двигун при своїй потужності працює тихіше, аніж його високообертові та слабші колеги (порівнювали з шумністю Forte EMK-420 на 1,2 кВт при 10 000 об/хв, і моя Foresta FT-16 виявилася тихішою та продуктивнішою). Другою перевагою виявилася шикарна система охолодження двигуна (світлини 2 та 5). Гарна аеродинаміка внутрішніх каналів сприяє ефективній продувці двигуна зовнішнім повітрям, що дозволяє безперервно працювати рівно годину при t=26°C або необмежений час при t=23°C та нижче. Третьою та найголовнішою перевагою є саме розташування двигуна на високо піднятому задньому торці штанги — це дозволяє безпечно косити навіть мокру траву, від якої перегоряють низькорозташовані незахищені двигуни; приємно, що уся потужність двигуна передається до косильної гарнітури через єдиний металевий жорсткий вал, зроблений із високоякісної гартованої сталі. Четвертою перевагою Foresta FT-16 з новою косильною голівкою є висока якість гоління трави — після проходу трава півметрового зросту перетворюється на п'ятисантиметрову; цікаво, що дикі зарослі трави та молодого деревняку можна зносити не волосінню, а комплектним трилопатевим ножем, попередньо знявши захисний кожух. Косити ножем можна на заздалегідь очищених від камінців та металобрухту ділянках, які мені поки що не траплялися.

Експлуатаційні витрати на косіння за 2020 рік склали $ 9. За ці кошти було придбано редукторне мастило, нову косильну голівку та три 15-метрових блістера волосіні завтовшки 1,6, 2,4 та 3 мм. Такий запас волосіні дозволив виголити 26 соток газонів.